Сучасне життя сповнене різноманітних несподіванок, а часом небезпек. Біда може трапитись будь – де: в побуті, на вулиці, на природі, в школі і навіть вдома. Кожен може потрапити в такі умови, коли вплив несприятливих навколишніх факторів може негативно позначитись на здоров’ї вашої дитини або навіть спричинити загрозу самому життю. Найчастіше це відбувається з власної вини – як результат відсутності досвіду безпечної поведінки в природному та соціальному середовищі або зневага до норм та правил безпеки, непередбачливості та легковажності. Легковажне поводження дітей з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки – першопричини сумних та трагічних наслідків.

Звертаємо Вашу увагу на те, що діти перебувають вдома під вашим наглядом та контролем. Тому звертаємось до Вашого досвіду щодо збереження здоров’я та життя Вашої дитини. Нагадуємо Вам, що у статті 55 Закону України «Про освіту» зазначено: «…виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки зобов’язані виховувати у дітей відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих». Тому Ви, батьки, несете повну відповідальність перед законом за виховання та поведінку своїх дітей, збереження їх життя і здоров’я під час перебування вдома.

Для того, щоб з вашими дітьми не сталося нещастя, або щоб вони самі не скоїли протиправних вчинків, здобувачам освіти віком до 18 років забороняється самостійно знаходитися поза межами свого житлового помешкання після 22.00 години.

Дітям заборонено займатися тютюнопалінням, вживати спиртні напої, в тому числі слабоалкогольні і пиво. Криміналом є вживання і розповсюдження наркотичних засобів.

Через численні каліцтва та часті нещасні випадки на дорогах дітям заборонено самостійно виїжджати на дорогу з твердим покриттям на велосипедах до досягнення 14 років. Їзда на мопедах, мотоциклах дозволяється при досягненні 16 років і при наявності водійських прав. Водіння транспорту дозволяється з 18 років при наявності водійських прав.

Дітям забороняється заходити і обстежувати територію нежилих приватних помешкань і будинків.

Найбільший скарб кожної людини – її життя та здоров’я На жаль, розуміння цього до багатьох приходить лише тоді, коли трапляється лихо.

Шановні батьки! Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя.

Найтяжчими і з найбільшим відсотком смертності є автодорожні травми. Головними їх причинами є бездоглядність дітей на вулиці, незнання правил дорожнього руху. На вулиці, у транспорті разом з дітьми обов’язково мають бути дорослі, пояснювати їм правила поведінки, переходу через вулицю тощо.

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дітям правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

5. не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

5. не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

5. вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

5. на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

5. при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

5. не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

5. вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

5. не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

5. не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

5. не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

• розпалювати вогнища біля будівель в населених пунктах, у лісах і лісосмугах (особливо хвойних), поблизу полів хлібних злаків;

• бавитися сірниками;

• вживати в їжу гриби і невідомі ягоди;

• брати в руки отрутохімікати;

• гратися гострими і небезпечними предметами;

• проводити дитячі ігри і розваги поблизу повітряних ліній електропередач;

• користуватися вогнепальною зброєю (самопалами);

• бавитися на об’єктах будівництва, дахах багатоповерхівок;

• наближатися ближче, ніж на 8 м до обірваного електричного дроту;

• переходити проїжджу частину, не впевнившись в повній безпеці;

• кататися на велосипедах ( скутерах) на проїжджій частині;

• йти на контакт з незнайомцями;

• бавитися з тваринами( собаками, котами тощо), навіть свійськими;

• самостійно, без нагляду дорослих, користуватися електричними та газовими приладами;

• знаходитись біля водойм і на воді без нагляду дорослих.

5. Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.

5. Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

5. Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.

5. Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

5. Слід дотримуватися правил пожежної безпеки

5. Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.

5. Під час відпочинку на узбережжі слід обов’язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.

5. Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.

5. Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.

Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.

Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.

Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.

Вогнепальна зброя – не забава!

Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

не дозволяти дітям розводити багаття;

не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

не дозволяти користуватися газовими приладами;

не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

не зберігати в коридорах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

не сушити речі над газовою плитою;

не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею.

Бесіда на тему: «Безпека дорожнього руху»

Мета: збагачувати знання дітей новою інформацією про дороги і Правила дорожнього руху. Розширювати поняття про дорогу, перехрестя, дорожню розмітку й елементи дороги та пішохідний перехід. Розвивати вміння і навички свідомо дотримуватися Правил дорожнього руху, щоб уникнути травматизму і нещасних випадків. Виховувати повагу до встановлених правил і бажання їх знати та виконувати.

Учитель. Колись, ще у сиву давнину, дороги були зовсім не такі, як сьогодні. Вони були витоптані ногами людей і більше нагадували широкі стежки, що слугували шляхами сполучення і засобом пересування з одного місця в інше. Кожна така дорога вела до осель, де жили люди. Згодом люди зрозуміли, що рівна дорога краща, ніж з горбами та ямами, бо по ній легше пересуватися. Тому почали вирівнювати стежки, що ними часто ходили дорослі та діти. Так з’явилися перші дороги. А коли люди приручили коней, винайшли колесо та зробили підводи, щоб їздити на них і вантажі возити, то дороги стали першою необхідністю. Тоді люди зрозуміли, що дорога потрібна рівна і тверда, щоб її не розмивали дощі, а отже, і не ламалися колеса. Згодом вони почали прокладати дороги з твердим покриттям, тобто з каменю, щоб їздити по них було безпечно, щоб не перекинутися самим і не перекинути вантаж. По таких дорогах їхали кіньми, йшли пішки люди. На них не було жодної розмітки і призначалися вони для всіх одразу. Перші дороги були вузькі, проте міцні. Тоді не існувало Правил дорожнього руху, тому що в ті часи ще не було машин, автобусів та інших транспортних засобів. А що ж являє собою сучасна дорога?

Дорога — це смуга землі, по якій їздять транспортні засоби і ходять люди; штучно створений засіб для пересування, сполучення. Це будь-яка вулиця, провулок, проспект, шосе, естакада по всій ширині, включаючи тротуари, узбіччя, роздільні смуги. Дороги бувають головні і другорядні. Кожна дорога складається з проїжджої частини, по якій рухаються тільки транспортні засоби, і тротуару (узбіччя), по якому ходять пішоходи. Тротуар може прилягати безпосередньо до проїжджої частини, а може відділятися газоном від неї. Тротуари, як правило, є у населених пунктах, тобто у містах і в селах. А от узбіччя — за містом і завжди знаходиться безпосередньо біля проїжджої частини.

Дороги бувають такі широкі, що по них можуть їхати машини у декілька рядів в один бік і по декілька рядів у протилежний бік. Тому для кожного ряду машин виділена своя смуга проїжджої частини, а щоб її було видно, то на ній малюють смугу, яка називається роздільною, бо розділяє дорогу на частини.

Роздільна смуга — це елемент дороги, поздовжня лінія, яка розділяє суміжні проїжджі частини і не передбачає зупинки транспортних засобів.

Дороги можуть зустрічатися і пересікатися, бо нині їх так багато у кожній країні, що без цього просто неможливо. Тому ті місця, де зустрічаються і пересікаються дороги, називаються перехрестями. Це найнебезпечніші ділянки дороги, на яких треба бути досить 

уважними, щоб не скоїти аварії. Перехрестя — це місце перетину, розгалуження двох і більше доріг.

Широку дорогу, по якій мчать автомобілі на великій швидкості, треба людям переходити  там, де є спеціальні знаки або дорожня розмітка. Ця частина дороги — пішохідний перехід. Це ділянка проїжджої частини, позначена знаками або розміткою «зебра», по якій здійснюється перехід через дорогу. А щоб люди не потрапили під колеса автомобіля, існують Правила дорожнього руху, які треба знати і завжди їх виконувати, оскільки від уміння дотримуватися їх залежить життя кожного з нас. 

Та дороги і правила пересування по них не завжди були такими, як сьогодні, і виникли вони не так уже й давно. А змусили людей написати Правила дорожнього руху дорожньо- транспортні пригоди, які почалися відтоді, як люди почали їздити кіньми. З кожним роком візочків, колясок, екіпажів ставало все більше, а їхали вони швидко і як кому заманеться, тому часто почали наїжджати одне на одного і на пішоходів, котрі також рухалися тією самою дорогою. Ніхто нікому не хотів поступатися, а тому часто хтось гинув під копитами коней і під колесами. А коли винайшли автомобіль, то таких прикрих пригод, які закінчувалися каліцтвом або й смертю, ставало все більше. І ніякої гарантії безпеки руху не було, тому правила стали необхідністю. Отак їх і придумали. Домовилися спочатку про те, що рух має бути правостороннім — переважно у країнах Європи. А от в інших, навпаки, — лівосторонній. Зокрема, в Англії він лівосторонній і донині. Згодом у містах зробили для людей тротуари, які відділялися від проїжджої частини, і були вони спочатку дерев’яні. І ходити по них теж домовилися з правого боку, щоб не натикатися один на одного. Тепер люди були у більшій безпеці, бо на тротуар заїжджати було заборонено та й незручно, адже тротуар був вищий від проїжджої частини дороги. І так з кожним роком Правила дорожнього руху вдосконалювалися, щоразу додавалося щось нове. З часом виникла потреба навчати їх дітей ще змалку, щоб бути в безпеці, бо сьогодні швидкість транспортних засобів надзвичайно зросла. Як бачимо, Правила дорожнього руху обов’язкові для виконання, і кожен має знати їх та виконувати, щоб зберегти не лише своє життя і здоров’я, а й інших людей. 

Бесіда на тему: «Правила протипожежної безпеки. Дії під час виникнення пожежі. Способи захисту органів дихання від чадного газу»

Мета: познайомити дітей з правилами поведінки під час виникнення пожежі в приміщенні та способами захисту органів дихання від чадного газу, розвивати увагу, виховувати бережливе ставлення до власного життя.

Бесіда

Пожежа – це неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням або пошкодженням будівель, конструкцій і навіть людськими жертвами. Найчастіше пожежі супроводжуються відкритим горінням.                       

 Якщо пожежа застала вас у приміщенні:

Ø  Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;

Ø  Якщо телефон біла вас – терміново телефонуйте в пожежну частину;

Ø  Повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не    відчиняйте їх відразу

Ø  Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх і обережно виходьте;

Ø  Якщо двері гарячі, не відчиняйте їх – дим та полум’я не дозволить вам    вийти;

Ø  Щільно зачиніть двері, а всі щілини та отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь повзком у глибину приміщення і приймайте заходи для порятунку( зачинені двері затримують пожежу на 15 хвилин);

Ø  Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть: “ Допоможіть, пожежа!”

Ø  Якщо ви не в змозі розкрити вікно, розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

Ø  Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу з приміщення, рухаючись навкарачки, оскільки внизу менше диму. Обов’язково  зачиніть за собою всі двері;

Ø  Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі;

Ø  Під час пожежі заборонено користуватися ліфтом;

     У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну команду.

-        Що саме треба повідомляти, якщо викликаєте пожежників?

            Викликаючи пожежників, чітко відповідайте на запитання диспетчера, повідомте, що саме горить, повну адресу, свій телефон, прізвище, ім’я, по-батькові, скільки поверхів має будинок, як до нього під’їхати тощо. Не дивуйтеся великій кількості запитань: пожежна команда вже виїздить. Диспетчер докладно з’ясовує обставини й трохи пізніше по рації передасть ці відомості пожежній команді, яка перебуває на шляху до вашого будинку.

-        Якщо ви в будинку чи квартирі не самі, то які ваші дії?

            З палаючого приміщення потрібно вивести дітей ( від диму вони часто ховаються в шафах, під столами, ліжками, в туалетах, ваннах, під ковдрами і найчастіше не відгукуються), літніх людей. Лише після цього почати гасити вогонь самотужки, використовуючи вогнегасник або підручні засоби. Ними можуть бути: мокра цупка тканина, вода, пісок.

-   Що треба робити під час пожежі, якщо спалахнув одяг чи волосся?

            У разі спалахування одягу, волосся тощо ні в якому разі не можна бігти. Потрібно залити водою або загорнути мокрою тканиною. Без доступу повітря полум’я погасне.

-        Від чого найчастіше гинуть люди під час пожежі?

            Під час пожежі люди найчастіше гинуть від чадного газу. Надихавшись, людина втрачає свідомість, а потім може згоріти. Тому, щоб не обпекти обличчя і не наковтатися дрібних частинок диму, необхідно мокрою ганчіркою накрити голову, прикрити рот і ніс. Краще для цього взяти цупку тканину з плаща або пальта

-        Що треба спробувати врятувати під час пожежі?

Потрібно взяти документи та найнеобхідніше і намагатися якнайшвидше залишити приміщення, покликавши на допомогу.

Поради вчителя-дефектолога для батьків, щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами

1. Щоб навчання дитини з особливими освітніми потребами проходило якомога продуктивніше, Вам треба усвідомити, що це складний, довготривалий процес, який передбачає злагоджену роботу вчителя-дефектолога і батьків, які в свою чергу повинні мати терпіння та уміння розуміти свою дитину. 

2. Щоб уникнути маніпуляцій з боку дитини, чітко проговорюйте правила поведінки вдома, в транспорті, в навчальному закладі, в публічних місцях.

3. Старайтеся створити таке середовище для дитини де будуть розвиватися її самооцінка, впевненість у власних силах. Пам'ятайте, що Ваша дитина потребує постійної уваги та підтримки, хваліть її за кожен усіх, навіть за не значний, спонукайте дитину до нових спроб і звершень.

4. Якщо Ви бачите що зараз у Вас з дитиною виникне конфлікт, то говоріть з дитиною стримано і спокійно з наполегливими нотами в голосі. Не слід підіймати голос на дитину особливо прилюдно, цим Ви тільки погіршите ваше становище. Уникайте таких ситуацій, по можливості давайте дитині право вибору, не будьте дуже категоричні.

5. Дослухайтеся до порад та рекомендацій педагогів, а також спеціалістів хто дотичний до роботи з вашою дитиною. Консультуйтеся з фахівцями та лікарями, якщо Вам це рекомендують. Це удосконалить роботу спеціалістів, які працюють з Вашою дитиною.

6. Виконуйте домашні завдання та закріплюйте навички засвоєні в навчальному закладі. Краще, коли це систематично та щоденно. Допомагайте дитині у виконані завдань, але не виконуйте за неї.

7. Якщо дитина втомилася - дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.